ущемляти

(вщемля́ти), -я́ю, -я́єш, недок., ущеми́ти (вщеми́ти), -млю́, -ми́ш; мн. ущемля́ть; док., перех.

1) Затискувати що-небудь між чимсь.

2) тільки док., перен. Викликати душевний біль; образити кого-небудь.

3) перен. Завдавати кому-небудь шкоди, неприємностей, утискувати кого-небудь; обмежувати, урізувати щось.